Тэг: перевірки на підсаві ухвали; Велика Палата; оскарження ухвали слідчого судді

Призначення перевірок на підставі ухвали слідчого судді: позиція Верховного Суду

Призначення перевірок на підставі ухвали слідчого судді: позиція Верховного Суду

Доволі часто на практиці господарюючі суб’єкти стикаються із ситуацією, коли перевірка призначається дещо не у класичний спосіб, а саме на підставі ухвали слідчого судді за клопотанням слідчого або прокурора. Такий спосіб має певні плюси для слідчих органів, а деякі «недобросовісні» працівники таких органів зловживають такими перевагами на свою користь.

Зокрема, основною перевагою такої перевірки – є формальна законодавчо встановлена неможливість оскарження ухвали слідчого судді про призначення перевірки, що викликана змістом статті  309 КПК України. За таких умов, оскарження такої ухвали здебільшого приводила до відмови у відкритті апеляційного провадження.

 

Що змінилось?

Треба відмітити, що питання законності таких дій у судах вищих інстанцій було м’яко кажучи не однозначним. В деяких випадках суди посилались на «букву закону», а в інших випадках розглядали це питання більш глибше, беручи до уваги положення Конституції України та європейську практику.

Маю надію, що постанова Великої Палати Верховного Суду  поставить крапку у цьому спірному питанні, адже нарешті маємо констатувати, що перевірка законності таких ухвал під час підготовчого провадження «не є ефективним засобом захисту від можливого порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) і статті 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки, по-перше, не в усіх випадках кримінальні справи, у яких було здійснено позапланові перевірки, будуть передані до суду з обвинувальним актом. По-друге, підготовче засідання в суді першої інстанції, навіть якщо обвинувальний акт передано до суду, може відбутися запізно для того, щоб бути здатним виправити порушення. По-третє, під час підготовчого судового засідання суддя не має повноважень вчиняти дії та приймати рішення, які можуть призвести до виправлення порушення Конвенції, спричиненого втручанням з боку держави».


Таке рішення стане дійсно корисним аргументом господарюючим суб’єктам у подібних ситуаціях під час оскарження таких ухвал.


Але, на мій особистий погляд, з точки зору обґрунтування судового рішення, його структурованості та мотивування, особливої уваги заслуговує не постанова Великої Палати, а ухвала суддів Першої судової палати ККС ВС під головуванням Бущенка А.П.

Саме в цій ухвалі ми може оцінити детальний огляд та аналіз кримінально-процесуального законодавства у розрізі повноважень слідчих та судових органів, щодо призначення перевірок.


Оце, я розумію законне та обґрунтоване рішення з європейським вектором.

Тож беремо на озброєння!