ПЕРЕВІРКИ ДЕРЖПРОДСПОЖИВСЛУЖБОЮ: ВИДИ, ПОРЯДОК ПРИЗНАЧЕННЯ, ДОПУСК, ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

ПЕРЕВІРКИ ДЕРЖПРОДСПОЖИВСЛУЖБОЮ: ВИДИ, ПОРЯДОК ПРИЗНАЧЕННЯ, ДОПУСК, ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ.


Порядок призначення перевірок держпродспоживслужби

Як відомо, Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) здійснює нагляд у декількох сферах, зокрема:



  • Безпечність харчових продуктів;
  • Ветеринарна медицина;
  • Фітосанітарія;
  • Контроль у сфері насінництва та розсадництва;
  • Санітарно-епідеміологічний нагляд;
  • Захист прав споживачів;
  • Контроль у сфері ціноутворення.



 

На сьогодні новим для нашої держави, є підхід у сфері контролю безпечності харчових продуктів. Принцип державного регулювання безпечності харчових продуктів змінився ще 20 вересня 2015 року, коли Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» (далі – Закон №771) був викладений у новій редакції.

В Законі №771, законодавець віддав данину європейському досвіду та встановив головний контроль не за кінцевим продуктом, як це було раніше, а за процесом виробництва та обігу.  Хоча заради справедливості необхідно відмітити, що і контроль за кінцевим продуктом – ніхто не скасував. Головною новацію є те, що виробників зобов’язують вводити в дію постійно діючі процедури,  що засновані на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (HACCP), а також забезпечувати належну підготовку з питань застосування постійно діючих процедур, що базуються на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках, осіб, які є відповідальними за ці процедури, під час виробництва та обігу харчових продуктів. 

Простіше кажучи, законодавець зобов’язує оператора ринку ввести певні принципи виробництва та обігу харчової продукції. HACCP (Hazard Analysis and Critical Control Point, українська абревіатура - ХАССП) – це система управління безпечністю харчових продуктів. Вона виявляє, оцінює і контролює ризики, що представляють серйозну загрозу безпеки харчової продукції крізь повний виробничий ланцюг. 

До речі, в Україні вимоги щодо розробки та впровадження систем управління безпечністю харчової продукції за принципами НАССР задекларовані в ДСТУ 4161-2003 «Система управління безпечністю харчових продуктів. Вимоги» та ДСТУ ISO 22000:2007 «Системи управління безпечністю харчових продуктів. Вимоги до будь-яких організацій харчового ланцюга». 

Треба відмітити, що для великих виробників харчової продукції, тим паче з іноземними інвестиціями, така вимога не є проблемою, оскільки на таких підприємствах такі системи введені та працюють вже давно, а виробництво сертифіковано, як за державними стандартами так і міжнародними. А ось невеликим виробникам доведеться нелегко, а точніше недешево. Хоча, законодавець передбачив поступове впровадження вказаних вимог, а саме: 



  • для потужностей, які провадять діяльність з харчовими продуктами, у складі яких є необроблені інгредієнти тваринного походження (крім малих потужностей) – НАССР є обов’язковим з 20 вересня 2017 року;
  • для потужностей, які провадять діяльність з харчовими продуктами, у складі яких відсутні необроблені інгредієнти тваринного походження (крім малих потужностей), – НАССР є обов’язковим з 20 вересня 2018 року;
  • для малих потужностей – НАССР є обов’язковим з 20 вересня 2019 року.



 

Що з перевірками?

04 квітня 2018 року набрав чинності у повному обсязі Закон України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин» (далі – Закон №2042), який дещо змінив порядок здійснення контрольних заходів у сфері безпечності харчових продуктів.


Вказаний закон визначив наступні заходи державного контролю: моніторинг, аудит, інспектування.


Аудит - систематичне та незалежне вивчення певної дії з метою визначення того, чи відповідає така діяльність та пов'язані з нею результати запланованим заходам і чи такі заходи впроваджені результативно та у спосіб, який дозволяє досягти поставленої мети.

Аудит постійно діючих процедур, заснованих на принципах HACCP, та постійно діючих процедур, розроблених оператором ринку з метою дотримання гігієнічних вимог, повинен передбачати перевірку безперервності та ефективності їх застосування, у тому числі:

1) документації;

2) ведення записів;

3) процесів, що впливають на безпечність харчових продуктів та/або кормів;

4) системи внутрішнього контролю оператора ринку;

5) коригувальних дій, вжитих оператором ринку внаслідок аналізу виявлених невідповідностей;

6) кваліфікації персоналу.

 

Результати аудиту обов'язково враховуються під час визначення ступеня ризику діяльності оператора ринку (потужності) та періодичності здійснення планових заходів державного контролю.

 

Інспектування - форма державного контролю, яка полягає у здійсненні перевірки стану здоров'я та благополуччя тварин, виробництва та обігу харчових продуктів та кормів з метою встановлення відповідності законодавству про харчові продукти, корми, здоров'я та благополуччя тварин.

Інспектування передбачає перевірку дотримання операторами ринку законодавства про харчові продукти та корми, здоров'я та благополуччя тварин та відповідності їх діяльності вимогам щодо:

1) гігієни;

2) плану коригувальних дій, розробленого та впровадженого оператором ринку за результатами попередніх перевірок;

3) інцидентів, пов'язаних з безпечністю харчових продуктів та/або кормів.

 

Інспектування може включати в себе перевірку потужностей, прилеглої території, приміщень, обладнання та інвентарю, транспортних засобів, а також харчових продуктів та кормів; сировини, інгредієнтів, допоміжних матеріалів для переробки, які використовуються для приготування та виробництва харчових продуктів та кормів, напівфабрикатів; предметів та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами; засобів та процесів прибирання і догляду, а також пестицидів; маркування, зовнішнього вигляду та реклами.

Особа, яка здійснює інспектування або аудит, має право проводити прості дослідження (випробування) у разі появи у неї обґрунтованої підозри щодо невідповідності або якщо такі дослідження передбачені щорічним планом державного контролю.

 

Державний моніторинг - здійснення в межах заходів державного контролю послідовних спостережень та/або вимірювань відповідно до плану державного моніторингу з наступним їх аналізом та узагальненням з метою отримання загального уявлення про стан справ щодо дотримання законодавства про харчові продукти, корми, здоров'я та благополуччя тварин.

 

Підстави для здійснення заходів державного контролю

Основним принципом, що задекларований у Законі №2042 є ризик-орієнтованість державного контролю. Такий принцип означає, що обсяг і періодичність перевірок має бути не більшим та не меншим, аніж необхідно для досягнення цілей, поставлених у чинному законодавстві. При цьому наслідки пройдених перевірок будуть визначати кількість та обсяг майбутніх перевірок. В теорії це позитивна новація, але нажаль не в сучасних українських реаліях.

На практиці сьогодні це означає, що предметом перевірки будуть ті питання, що зазначені в акті державного контролю. Чи будуть відповідні зміни у операторів ринку, що успішно пройшли попередні заходи контролю – на сьогодні питання відкрите. Що чекає тих, хто пройшов перевірку без особливих успіхів – думаю пояснювати перспективи необхідності немає.

Традиційно перевірки Держпродспоживслужби можна поділити на планові та позапланові. При цьому плановими може бути як аудит, так і інспектування, а от позаплановими – тільки  інспектування.

З плановими заходами контролю можна ознайомитись сайті Інспекційного порталу - https://inspections.gov.ua/. Цікавим є те, що за перевірками Держпродспоживслужби з питань безпечності харчових продуктів не встановлюються чіткі дати, а лише їх кількість – таким чином реалізоване право контролерів здійснювати державні заходи без попереднього повідомлення. Виключенням є тільки аудит, про проведення якого оператор ринку повідомляється за 3 робочі дні.


Позапланові заходи оператори ринку повинні очікувати в будь-який момент – у разі виявлення невідповідності або появи обґрунтованої підозри щодо невідповідності, а також в інших випадках встановлених законом. Під невідповідністю необхідно розуміти порушення оператором ринку вимог цього Закону, законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин (див. Розділ VII Закону №771).

 

Співвідношення Закону №2042 із Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності

Всі вже добре вивчили положення статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі – Закон №877), щодо порядку планових заходів державного нагляду, але у перевірках з питань безпечності харчової продуктів – їх можна забути. Законодавець виключив дію цієї статті на перевірки що проводяться у відповідності з Законом №2042.

Так само можемо забути про права, передбачені ст. 10 Закону №877, та таку донедавна популярну підставу для недопуску перевіряючих – відсутність на власному офіційному веб-сайті уніфікованої форми акту, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику.

За таких умов, Держпродспоживслужба користується Актом, складеним за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного контролю стосовно додержання операторами ринку гігієнічних вимог щодо поводження з харчовими продуктами, що затверджений Наказом Мінагрополітики №42 від 06.02.2017р.

Питання законності використання даного уніфікованого акту у сьогоднішніх перевірках доволі спірне, особливо за наявності у п.8 Розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Законі №2042 вимоги застосування «старих» форм актів до 01 січня 2018 року.

 

 

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ


Оператори ринку несуть наступну фінансову відповідальність за такі правопорушення:

 

Суть порушення

Відповідальність

1) порушення встановлених законодавством гігієнічних вимог до виробництва та/або обігу харчових продуктів або кормів, якщо це створює загрозу для життя та/або здоров'я людини або тварини

 

тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі десяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі шести мінімальних заробітних плат;

2) виробництво та/або обіг харчових продуктів або кормів з використанням незареєстрованої потужності, якщо обов'язковість її державної реєстрації встановлена законом

тягнуть за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі двадцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі одинадцяти мінімальних заробітних плат;

3) виробництво, зберігання харчових продуктів або кормів без отримання експлуатаційного дозволу на відповідну потужність, якщо обов'язковість його отримання встановлена законом

 

тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі тридцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі двадцяти мінімальних заробітних плат;

4) невиконання визначеного законом обов'язку щодо впровадження на потужностях постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (HACCP)

 

тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі тридцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі п'ятнадцяти мінімальних заробітних плат;

5) реалізація харчових продуктів або кормів, маркування яких не відповідає законодавству, якщо це створює загрозу для життя та/або здоров'я людини або тварини

тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі восьми мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат;

6) порушення вимог щодо забезпечення простежуваності, передбачених законодавством про харчові продукти та корми

тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі восьми мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат;

7) невиконання обов'язку щодо відкликання або вилучення з обігу небезпечних харчових продуктів або кормів

тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі тридцяти п'яти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі тридцяти мінімальних заробітних плат;

8) використання, реалізація незареєстрованих об'єктів санітарних заходів або кормових добавок, якщо обов'язковість їх державної реєстрації встановлена законом

тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі вісімнадцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі дванадцяти мінімальних заробітних плат;

9) пропонування до реалізації або реалізація непридатних харчових продуктів або кормів

тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі двадцяти п'яти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі сімнадцяти мінімальних заробітних плат;

10) пропонування до реалізації або реалізація харчових продуктів або кормів, які є шкідливими для здоров'я людини або тварини

тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі сорока мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі двадцяти п'яти мінімальних заробітних плат;

11) пропонування до реалізації або реалізація швидкопсувних харчових продуктів або кормів, строки зберігання яких закінчилися, якщо внаслідок цього харчові продукти або корми не стали шкідливими для здоров'я людини або тварини

 

тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі дванадцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі восьми мінімальних заробітних плат;

12) пропонування до реалізації або реалізація харчових продуктів або кормів, що не є швидкопсувними, мінімальні строки зберігання яких закінчилися, якщо внаслідок цього харчові продукти або корми не стали шкідливими для здоров'я людини або тварини

 

тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі трьох мінімальних заробітних плат;

13) порушення значень параметрів безпечності об'єктів санітарних заходів або кормів, встановлених законодавством про харчові продукти та корми

 

тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі десяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат;

14) невиконання рішення посадової особи компетентного органу, його територіального органу про знищення небезпечного харчового продукту, допоміжних матеріалів для переробки, небезпечних кормів або кормових добавок

 

тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі вісімнадцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі десяти мінімальних заробітних плат;

15) реалізація продуктів, які ввезені (переслані) на митну територію України як торговельні (виставкові) зразки або об'єкти наукових досліджень відповідно до пункту 5 частини восьмої статті 41 цього Закону, порушення вимог щодо їх знищення або вивезення (пересилання) за межі України або інших встановлених законодавством правил поводження з ними

 

тягнуть за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі двадцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі п'ятнадцяти мінімальних заробітних плат;

16) ненадання, несвоєчасне надання, надання недостовірної інформації на вимогу посадової особи компетентного органу або його територіального органу

 

тягнуть за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі трьох мінімальних заробітних плат;

17) відмова в допуску посадової особи компетентного органу або його територіального органу до здійснення державного контролю з підстав, не передбачених законом, або інше перешкоджання її законній діяльності

 

тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі десяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі семи мінімальних заробітних плат;

18) невиконання, несвоєчасне виконання рішення головного державного інспектора (головного державного ветеринарного інспектора) про тимчасове припинення виробництва та/або обігу харчових продуктів та/або кормів

 

тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі п'ятдесяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі сорока мінімальних заробітних плат;

19) невиконання, несвоєчасне виконання законних вимог (приписів) посадової особи компетентного органу, його територіального органу щодо усунення порушень цього Закону, законодавства про харчові продукти та корми

тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі восьми мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.

 

У разі вчинення оператором ринку будь-якого з правопорушень, передбачених пунктами 2 - 4, 6, 8, 9, 11, 12 частини першої цієї статті, вперше протягом останніх трьох років, що передують вчиненню такого правопорушення, державний інспектор (державний ветеринарний інспектор) видає оператору ринку припис щодо усунення порушень цього Закону, законодавства про харчові продукти та корми без оформлення відповідного протоколу.

 

Щодо нефінансових заходів реагування на порушення.

 

Поряд з фінансовими санкціями нетреба забувати й таке повноваження головних державних інспекторів, як тимчасове припинення виробництва та/або обігу харчових продуктів.


Особливості:


  1. Строк встановлення - не пізніше наступного дня з дня виявлення порушення;
  2. Строк дії - не більше 10 робочих днів; далі – у судовому порядку;
  3. Суб’єкт - головний державний інспектор (головний державний ветеринарний інспектор);
  4. Підстава - виробництво та/або обіг становлять загрозу для життя та/або здоров'я людини;
  5. Обсяг - повинно обмежувати відповідну господарську діяльність лише в частині, що є необхідною та достатньою для усунення загрози для життя та/або здоров'я людини; має визначати, який конкретний вид діяльності та з використанням якої потужності (її частини) підлягає тимчасовому припиненню.


 

Додатково головні державні інспектори (в т.ч. ветеринарні) мають право приймати рішення про знищення, відкликання та/або вилучення з обігу харчових продуктів та/або кормів, що не відповідають законодавству про харчові продукти та корми і становлять загрозу для життя та/або здоров'я людини та/або тварини. Порядок застосування вказаного заходу дивіться у Законі України «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції».

 


Ніквас Вячеслав

адвокат, старший партнер АО "ЮК Радник"